розкат

-у, ч.

1) Схил або укочене чим-небудь місце (перев. на зимовій дорозі).

2) заст. Плоский насип або дерев'яний поміст біля кріпосної стіни чи окопу для встановлення гармат. || розм. Весь кріпосний вал, усе земляне укріплення фортеці.

3) спец. Стальне полотно, яке рухається між прокатними валками на прокатному стані.

4) перев. мн. Тривалий, розкотистий гук, відзвук, який лунає, поширюється далеко навкруги.